Скульптура осмислює тему пам’яті як безперервного зв’язку між тілесним і духовним. У контексті колективних втрат і війни витвір постає не лише як спогад, а як форма збереження присутності. Лаконічна форма куба втілює ідею цілісності, яка зазнала розділення.
Дві частини скульптури символізують земний і небесний шляхи як образи життя. Вони можуть поєднуватися в єдине ціле, вказуючи на можливість відновлення, внутрішнього зцілення та переосмислення досвіду. Коливання поверхонь стають метафорою енергетичного сліду людського існування, пам’яті про тих, хто пішов, і тих, хто продовжує шлях.
Нержавіюча сталь, кортенова сталь
50 × 50 × 50 см, 2025
